Ірина Матлаєва · психологиня

Іноді життя рухається так швидко, що ми перестаємо помічати...

...себе.
...тих, хто поруч.
...те, що для нас справді важливо.

Не завжди можна змінити темп життя.
Але можна змінити те, як ти живеш усередині нього.

Записатися на консультацію

Індивідуальна терапія • Парна терапія • Терапевтичні групи

Тут не потрібно вдавати когось іншого — навіть якщо ти ще тільки шукаєш себе.

У паузі думки продовжують працювати — голова не вимикається

Тривога, самокритика або відчуття провини займають більше місця, ніж хотілося б

Відпочинок не відновлює — після вихідних так само втомлено, як до них

Рішення відкладаються, бо хочеться бути впевненим(ою) на сто відсотків

У стосунках повторюються схожі сценарії — і знову губляться межі або власний голос

Навіть із найближчими людьми стає дедалі складніше говорити про те, що справді важливо

Життя будується навколо відповідальності, контролю й функціональності — і менше навколо тебе

Всередині ніби є рух, але мало відчуття напрямку, сенсу чи живого бажання

І тоді поступово з'являються питання:

Чого ти хочеш насправді?Що для тебе сьогодні важливо?І куди хочеться рухатися далі?

Можливо, саме з цього все і починається.

Про що ми можемо досліджувати разом

Про себе

Іноді найскладніше питання звучить дуже просто: «Який я? Яка я?». Більшість із нас звикли пізнавати себе через оцінки, очікування чи погляди інших. У терапії з'являється можливість поступово помічати власні почуття, бажання, межі й той спосіб, у який ти живеш. Не для того, щоб стати іншою людиною. А щоб краще розуміти себе.

Про стосунки

Стосунки — це не лише про любов чи конфлікти. Це ще й про мовчання, очікування, турботу, страх розчарувати чи бути відторгненими й бажання бути почутими. Терапія дає безпечний простір, де можна відверто говорити про втому, страхи чи самотність, не боячись виглядати слабким. Помічати способи взаємодії, які створюють і підтримують конфлікт. І шукати свою форму близькості — залишаючись собою.

Про життя і темп

Темп сучасного життя непомітно перетворює нас на людей, які добре справляються. Робота, відповідальність, дедлайни й нескінченні рішення займають стільки місця, що іноді власне життя ніби проходить повз. Терапія стає місцем, де можна сповільнитися, побачити звичні сценарії й знову почути, що сьогодні важливо саме тобі.

Найчастіше це не одна тема, а кілька одночасно.

Як працює терапія

Помітити —
і жити більш
усвідомлено

Між тим, що відбувається, і нашою реакцією часто немає простору. Є лише звичний спосіб реагувати.

Підхід

Гештальт

Фокус

Усвідомлення в контакті

Що може з'явитися

Більше свободи у виборі

Більшість того, що з нами відбувається — відбувається майже непомітно.

Ми реагуємо так, як звикли. Напружуємося — і не помічаємо цього. Відкладаємо свої потреби на потім. Робимо висновки про себе та інших так швидко, що вони починають здаватися очевидною правдою.

Терапія поступово створює цей простір. Простір, у якому можна не лише проживати свій досвід, а й помічати, як саме він відбувається.

Не просто відчувати тривогу — а бачити, як вона з'являється. Не просто злитися — а розуміти, на що саме спрямована ця злість і про що вона намагається повідомити. Не просто думати «зі мною щось не так» — а досліджувати, звідки з'являється цей висновок і як він впливає на життя.

У гештальт-підході це називається усвідомленням.

Не просто розумінням головою. А моментом, коли думки, почуття, тілесні відчуття і те, що відбувається навколо, раптом складаються в більш цілісну картину.

Те, що раніше відбувалося автоматично, поступово стає помітним. І саме тоді з'являється вибір — не лише реагувати звично, а обирати те, що більше відповідає тобі зараз.

Поступово стають помітними звичні способи бути з собою та з іншими. Те, як ми уникаємо складних переживань. Як витримуємо напругу. Як будуємо близькість. Як відмовляємося від себе або захищаємося там, де це вже не потрібно.

Терапія не прибирає з життя тривогу, страх чи складні почуття. Але допомагає краще розуміти, що з тобою відбувається — і знаходити більше внутрішньої опори, ясності та свободи.

Формати роботи

Дипломована психологиня

Навчання в гештальт-підході та особиста терапія як частина професійного розвитку

Досвід у сфері IT: розробка, менторство, управління командами та проєктами

Проходжу спеціалізацію «Гештальт-підхід у роботі з парами» — практикую з парами під регулярною супервізією

Спеціалізація «Робота із залежною поведінкою»

Членкиня Національної асоціації гештальт-терапевтів України

Працюю під супервізією

Про мене

Мені подобається бути поруч із людьми, які хочуть краще зрозуміти себе.

Спостерігати, як поступово з'являється більше ясності. Як стають помітними звичні реакції. Як людина починає уважніше чути себе, більше спиратися на власні відчуття і знаходити свої відповіді замість готових.

Саме тому свого часу я прийшла в психологію. Згодом життя привело мене в IT — у розробку, менторство, управління командами та проєктами. Це був час, коли я багато працювала поруч із людьми: навчала, підтримувала, допомагала знаходити рішення й бачила, як по-різному ми справляємося з напругою, змінами та відповідальністю.

Через роки цей досвід повернув мене до психології — уже з іншим поглядом, більшою професійною зрілістю й глибшим розумінням того, як живуть люди у світі швидких змін, високої відповідальності й безперервного розвитку.

У світі, де легко навчитися досягати результатів — і так само легко перестати помічати себе.

Людина може бути успішною і дуже функціональною зовні — і водночас поступово віддалятися від себе всередині.

Сьогодні мені особливо близькі люди, які багато тримають на собі й звикли справлятися. Люди, які в якийсь момент починають ставити собі питання: А де в цьому всьому я?

Для мене терапія — це можливість сповільнитися настільки, щоб почати краще чути себе. Помічати свої реакції, розуміти, що відбувається всередині, і поступово знаходити більше внутрішньої свободи й опори.

Згодом природним продовженням цього професійного інтересу стала робота з парами. Адже саме у близьких стосунках особливо виразно можна побачити те, як ми будуємо контакт із собою та з іншою людиною. Як наближаємося й віддаляємося, говоримо й мовчимо, захищаємося чи наважуємося бути відкритими. Поруч із близькою людиною ми часто починаємо краще бачити й себе — свої звичні реакції, потреби та способи бути у стосунках.

Мій стиль — ясність, тепла присутність і живий контакт. Без поспіху. З повагою до твого темпу й того, як саме складається твій шлях.

Документи та навчання

Освіта та постійний професійний розвиток — те, на що я опираюся в роботі.